Причини невдач ЗІВ

Цикл ЗІВ включає декілька етапів, і кожен з них має бути успішно подоланий для переходу на наступний рівень:

• Повинні початися зростання і розвиток хоч би одного фолікула;
• Фолікули повинні дозріти;
• Не повинно статися передчасної овуляції до пункції фолікулів;
• Під час пункції яйцеклітини мають успішно витягувати з фолікулів;
• Сперматозоїди повинні запліднити яйцеклітини;
• Запліднена яйцеклітина повинна почати ділитися і розвиватися;
• Ембріон повинен імплантуватися в матку.

   В цьому ланцюзі імплантація як і раніше залишається загадкою для вчених – чому не кожен ембріон стає дитям.

   Використовуючи сучасні технології, нам успішно вдається отримувати ембріони в лабораторії, але наука досі не може контролювати процес імплантації на 100 відсотків. Ми не знаємо, який ембріон стане дитям, і це приносить багато розчарувань, як лікареві, так і пацієнтові.

   Імплантація – це дуже складний процес. Перш за все, ембріон повинен продовжувати розвиток до стадії бластоцисти, а потім вийти зі своєї оболонки (зони пеллюцида). Бластоциста, що вилупилася, повинна потім імплантуватися в ендометрій матки в короткий період часу, що іменується вікном імплантації. Три основні фази імплантації відомо як опозиція, адгезія і інвазія. Опозиція, або орієнтація ембріона, в порожнині матки починається в той момент, коли порожнина матки максимально зменшується із-за всмоктування рідини пиноподіями, що знаходиться в ній (невеликими горбкуватими утвореннями, що з'являються на зовнішній мембрані клітин, що вистилають матку).

   Адгезія бластоцисти – це ланцюг біохімічних реакцій, що ведуть до прикріплення до ендометрія. Багато молекул, такі як цитокіни, чинники зростання і інтегрини відіграють важливу роль в цьому складному процесі, під час якого бластоциста і материнський ендометрій вступають в тонкий «діалог».

   Інвазія – це процес, що дозволяє ембріональному трофобласту (клітинам бластоцисти, які пізніше стануть клітинами плаценти) проникнути глибоко в децидуальну материнську тканину (клітини ендометрія, які згодом утворюють материнську частину плаценти) і упровадитися в кровотік ендометрія. Це відбувається за рахунок вироблення особливих хімічних речовин під назвою протеінази.

   Для успішної імплантації бластоцисти дуже важливі і імунні механізми, що забезпечують діалог між тканинами матері і ембріона, генетично і імунологічно різними. Активовані клітини децидуальної тканини і клітини трофобласта продукують велику кількість імунологічно активних речовин, що викликають необхідні імунні реакції.

   Як регулюється і відбувається імплантація, залишається загадкою, та варто відзначити, що у людей процес імплантації володіє на подив низькою ефективністю – Природа не завжди виявляється компетентна! Абсолютно здорова подружня пара має всього 20-25% ймовірності зачати дитину в кожному менструальному циклі. Відповідальність за таку низьку ефективність несе як сам ембріон, так і порушення в діалозі ембріон-едометрій. Сьогодні ми знаємо, що однією з головних причин невдалої імплантації є генетичні патології ембріона. Фундаментальні дослідження в області імплантації представляють великий інтерес, оскільки, мабуть, саме імплантація є основним чинником, що обмежує ефективність ДРТ. Проте нам слід ще багато що вивчити, перш ніж ми зможемо реально контролювати цей процес.

   Підготовка до ЗІВ

   Опис програми ЗІВ

     Запліднення ін вітро (ЗІВ)

     Стимуляція суперовуляції

     Препарати, що використовують в програмах ДРТ;

     Здобуття яйцеклітин

     Запліднення яйцеклітин in vitro і культивування ембріонів (ембріологічний етап ЗІВ)

     Перенесення ембріонів в порожнину матки

     Після ЗІВ

   Причини невдач ЗІВ

   Аналіз невдалого циклу ДРТ