TORCH-інфекції
Збудниками запальних процесів статевих органів найчастіше виступають інфекції, що передаються статевим шляхом (трихомоніаз, гонорея, сифіліс) і цілий ряд так званих TORCH-інфекцій (урогенітальний хламідіоз, мікоплазмоз, уреаплазмоз, токсоплазмоз, цитомегаловірусна інфекція, статевий герпес). На сьогодні існують ефективні і короткотривалі схеми лікування TORCH-інфекцій.
По першим буквам латинських назв інфекцій що входять в цю групу прийнято називати TORCH-інфекціями, або інфекціями TORCH-комплексу.
Розшифрування абревіатури TORCH наступним чином:
Т — токсоплазмоз (toxoplasmosis);
О — інші інфекції (others);
R — краснуха (rubella);
С — цитомегаловірусна інфекція (cytomegalovirus);
H — герпес (herpes simplex virus).
Токсоплазмоз - це дуже широко розповсюджені захворювання, яким заражено майже 30% людей в світі. Його збудник - мікроорганізм, який називається токсоплазма.
Первинним господарем токсоплазми, в організмі якого цей паразит розмножується, є домашня кішка, яка частіше за все і стає джерелом інфікування людини.
Крім того, зараження токсоплазмою може відбутись через брудні руки (так зазвичай заражаються діти в дитячих садках), через сире або недоварене (недожарене) м'ясо.
Для людини з здоровим імунітетом токсоплазмоз не представляє небезпеки — перехворіти ним можна, навіть не помітивши цього. Крім того, до токсоплазмозу організм людини виробляє стійкий імунітет, так що це "одноразове” захворювання.
Єдина ситуація, при якій токсоплазмоз представляє собою серйозну небезпеку — це первинне зараження токсоплазмозом під час вагітності. Необхідно сказати про те, що ймовірність такого зараження не велика — по статистиці під час вагітності токсоплазмозом заражається не більше 1% жінок, 20% яких передають токсоплазмоз плоду. Але все ж один процент— це одна вагітна жінка з ста.
Важливо також те, що небезпеку представляє тільки токсоплазмоз, яким жінки заразилась під час вагітності. Це значить, що якщо жінка вже перехворіла токсоплазмозом до вагітності (не менше чим за пів року до неї) її майбутній дитині токсоплазмоз не загрожує. Більше того, в трагічній ситуації, коли через токсоплазмоз під час вагітності жінка втрачає дитину, через півроку вона може вагітніти, вже не боячись токсоплазмозу.
Якщо ж під час вагітності зараження токсоплазмозом все ж відбулось, то багато чого залежить від того, на якому терміні вагітності токсоплазми потрапили в організм вагітної жінки.
Чим більш раннім був термін вагітності — тим більший ризик важких наслідків при зараженні плоду токсоплазмозом, але,в той же час, тим менша ймовірність того, що це зараження відбудеться.
І, навпаки, на більш пізніх термінах вагітності процент передачі токсоплазмозу плоду дуже високий (близько 70%), але ризик важких уражень плоду знижується.
Найбільш небезпечним вважається зараження токсоплазмозом в перші 12 тижнів вагітності. В цих випадках вроджений токсоплазмоз часто приводить до смерті плоду або до розвитку важких уражень очей, печінки, селезінки, а також нервової системи (особливо головного мозку) дитини. Тому при зараженні токсоплазмозом на ранніх термінах вагітності вагітній жінці часто пропонують зробити штучне преривання вагітності. Все це лишній раз говорить про те, що аналізи на наявність антитіл до токсоплазмозу необхідно здавати не під час вагітності, а до неї: якщо ці антитіла в крові майбутньої мами є, то боятися немає чого, якщо аналіз покаже свіжу інфекцію, тоді необхідно почекати півроку, а потім спокійно вагітніти.
Якщо антитіл не виявляється, необхідно приймати допоміжні міри безпеки під час вагітності. Токсоплазмоз відносяться до тих захворювань, які дуже легко попередити, дотримуючись елементарних привил гігієни.
Для вагітної жінки без антитіл до токсоплазмозу ці правила є особливо строгими. По-перше, під час вагітності не повинно бути ніяких контактів з кішками, особливо з молодими, тому що в кішок, заражених токсоплазмозом, з віком також виробляється імунітет до нього.Якщо кішку неможливо пристроїти до знайомих під час вагітності господарки, тоді вагітну жінку, по крайній мірі, необхідно звільнити від догляду за нею. Якщо неможливо і це, то всі маніпуляції, особливо з котячим туалетом, необхідно проводити тільки в ризинових рукавичках. Те ж саме стосується роботи з землею в саду — якщо необхідно відмовитися від неї зовсім, тоді працювати необхідно в рукавичках. Всі овочі, фрукти, зелень потрібно добре мити. Контакти з сирим м'ясом також необхідно уникати, а м'ясні блюда об'язково добре проварювати або прожарювати. Після будь якої роботи на кухні необхідно особливо уважно мити руки з милом. При виконанні цих правил ризик зараження токсоплазмозом практично сходить на нуль.
Однак для повного спокою декілька раз за вагітність необхідно здавати аналіз на токсоплазмоз, причому рекомендовано в одній і тій же лабораторії.
Буква О — others (інші) — розуміється такі впливаючі на плід інфекції, як гепатит В і гепатит С, сифіліс, хламідіоз, гонококова інфекція. Недавно в цей перелік включили ВІЛ-інфекцію, вітряну віспу, ентеровірусну інфекцію.
Однак, як правило, в групу ТОРЧ-інфекцій включають тільки чотири перераховані захворювання: токсоплазмоз, краснуха, цитомегаловірус і герпес. При цьому варіанті буква О абревіатури розшифровується як друга буква слова toxoplasmosis.
Особливість ТОРЧ-інфекцій в тому, що при первинному зараженні ними під час вагітності вони можуть погано впливати на всі системи і органи плоду, особливо на його центральну нервову систему, підвищуючи ризик викидня, мертвонародження і вродженої потворності дитини, формування пороків його розвитку, що приводить до інвалідності.
Часто ураження вагітної жінки інфекціями торч-комплексу є прямим показанням до преривання вагітності. Кров на наявність антитіл до TORCH-інфекціям правильніше за все здавати ще до настання вагітності, при її плануванні.
Найбільш небезпечним для плоду є первинне зараження торч-інфекціями на фоні вагітності, особливо на ранніх її термінах, тому якщо при обстеженні на torch-інфекції до вагітності в крові жінки утворюються антитіла до цих інфекцій, то жінка може спокійно завагітніти — її дитині з цієї сторони нічого не загрожує.
Якщо ж перед вагітністю антитіл до інфекцій ТОРЧ-комплексу не виявляється, значить, вагітній жінці необхідно буде приймати додаткові міри для того, щоб забезпечити від них себе і свою майбутню дитину.
Якщо ж до настання вагітності аналізи на торч-інфекції здані не були, це необхідно зробити як можна швидше на ранніх термінах вагітності.
Причому аналізи на ТОРЧ-інфекції необхідно здати незалежно від самопочуття вагітної жінки, так як більшість інфекцій TORCH-комплексу протікають безсимптомно, і до появи серйозних ускладнень з сторони плоду, вагітна жінка може навіть не здогадуватись про їх існування.
Краснуха — інфекційне вірусне захворювання, що передається здоровій людині від хворого частіше за все повітряно-крапельним шляхом. Краснуха відноситься до досить безобідним «дитячим» інфекціям, ні до яких важких наслідків вона, як правило, не приводит.
Проявляється краснуха малим рожевим висипанням по всьому тілу, підвищенням температури приблизно до 38°С .Загальний стан хворого задовільний.
Підступність краснухи в тому, що зараження часто відбувається під час інкубаційного періоду, коли хвороба ще ніяк себе не проявляє і людина не знає про те, що вона хвора. Однак після перенесеного захворювання краснухою організм людини виробляє стійкий імунітет, тому вторинного зараження краснухою не відбувається.
При зараженні краснухою вагітної жінки ця безобідна інфекція стає смертельно небезпечною для плоду.
В ранньому терміні вагітності вірус краснухи частіше за все вражає нервову тканину плоду, тканини ока, серце. В першому триместрі краснуха вагітностей є показником до переривання вагітності.
Якщо зараження краснухою відбулось в другому або третьому триместрі вагітності, то таких непоправних наслідків для плоду, як правило, не виникає, але, тим не менше, можливе його відставання в рості і інші порушення. В таких випадках проводиться загальнозміцнююча терапія, профілактика недостатності плаценти.
При зараженні краснухою на останньому місяці вагітності дитина може народитись з проявами краснухи, після чого вона протікає у нього також, як в дітей, заражених після народження, і важких наслідків зазвичай не викликає.
Аналізи на антитіла до краснухи необхідно здати перед спланованою вагітністю. якщо аналіз покаже, що жінка перехворіла краснухою до вагітності, то з цієї сторони небезпеки для плоду немає.
Об'язково проводиться аналіз на антитіла до краснухи і в тому випадку, якщо у вагітної жінки відбувся контакт з хворим краснухою. Якщо це відбулось в першому триместрі вагітності і аналіз покаже ознаки гострого зараження, тоді жінці буде рекомендовано перервати вагітність.Так як зараження краснухою неможливо попередити з допомогою мір профілактики, тоді найбільш підходящим варіантом є профілактична прививка. Зробити її необхідно до настання вагітності, і для запланованої вагітності жінок, в крові яких немає антитіл до краснухи, прививка необхідна. Сучасні вакцини проти краснухи діючі практично на 100% і практично не має побічних ефектів, не враховуючи невеликого підвищення температури і почервоніння на місці уколу. Імуніте до краснухи, який виробляється після вакцинації, зберігається близько 20 років.
Цитомегаловірусна інфекція — це вірусне інфекційне захворювання, збудником якого є цитомегаловірус (ЦМВ).
Цитомегаловірус може передаватись статевим шляхом, через кров, при грудному вигодовуванні.
Вплив ЦМВ на людину залежить, перш за все, від стану імунної системи:
Більшісь інфікованих ЦМВ людей переносять інфекцію, навіть не помічаючи її. Антитіла до ЦМВ стійкі і зберігаються на все життя, повторних захворювань практично ніколи не виникає.
Однак так само як в випадку з іншими торч-інфекціями, якщо первинне зараження цитомегаловірусом відбувається при вагітності, наслідками можуть бути катастрофічними.
Проблема посилюється тим, що ризик внутрішньоутробної передачі ЦМВ досить великий — цитомегаловірусна інфекція займає одне з перших місць по внутрішньоутробному інфікуванні плоду.
Причому інфікування плоду може відбутися різними шляхами, і не тільки від хворої матері, але і від батька під час зачаття, так як в чоловічій спермі також міститься ЦМВ. Однак частіше за все ЦМВ потрапляє в організм плоду або через плаценту, або через плідні оболонки, тобто з організму матері.
Зараження дитини може відбутись і під час пологів, при проходженні через інфіковані родові шляхи матері, і при годуванні груддю, але цей варіант значно менше небезпечний і до важких наслідків для дитини, як правило, не приводить. При внутрішньоутробному зараженні цитомегаловірусна інфекція може привести до внутрішньоутробної загибелі плоду або народження дитини з вродженою цитомегаловірусною інфекцією.
Вроджена цитомегаловірусна інфекція може проявитись відразу після народження дитини такими вадами розвитку як недорозвинений головний мозок, водянка головного мозку, гепатит, жовтуха, збільшення печінки і селезінки, пневмонія, вади серця, вроджені потворності. Народжена дитина може страждати затримкою психічного розвитку, глухотою, епілепсією, церебральним паралічем, м'язевою слабкістю. Все це приводить до того, що первинна цитомегаловірусна інфекція у вагітної на ранніх термінах вагітності є показником до штучного переривання вагітності.
Якщо ж жінка була заражена цитомегаловірусною інфекцією раніше, а під час вагітності відбулось її загострення, то таких страшних наслідків не виникає: жінці призначається лікування антивірусними препаратами і імуномодуляторами.
Відповідно, як і в випадках всіх torch-інфекцій, аналіз на антитіла до цитомегаловірусу необхідно здати до настання вагітності. Якщо антитіла не будуть знайдені, то жінці буде рекомендовано проводити щомісячне дослідження крові, яке не дозволяє упустити первинне зараження, найбільш небезпечне для плоду. Якщо ж антитіла до ЦМВ виявляться і виясниться, що вагітна жінка є пасивним носієм цитомегаловіруса, то їй рекомендують докласти додаткові зусилля до підтримання нормального імунітету.
Нагадаємо також, що ЦМВ може «подарувати» дитині не тільки мати, але і батько, тому на цитомегаловірусну інфекцію повинна обстежуватись не тільки жінка, яка планує вагітність, але і майбутній батько її дитини.
Герпес — це група вірусних інфекційних захворювань.
Відомо дві групи вірусів герпесу — герпес I і II типів:
Герпес I типу, зокрема, проявляється як відома всім «простуда» на губах, герпес II типу в більшості випадків вражає статеві органи.
Герпес передається повітряно-крапельним і статевим шляхом, а також «вертикально», тобто від вагітної мами інфекція через плаценту може переходити до плоду.
В випадку запущеного хронічного перебігу захворювання герпес обох типів може проявлятись ураженнями не тільки шкіри і слизових, але і центральної нервової системи, очей, внутрішніх органів. Як і при всіх ТОРЧ-інфекціях, при зараженні герпесом у людини виробляються антитіла, які в значній мірі «глушать» подальше прогресування вірусу, і герпес частіше за все проявляється тільки при зниженні імунітету (як, наприклад, герпес I типу при простуді).
Якщо жінка заразилась герпесом до вагітності, то ці антитіла переходять до плоду разом з вірусом, і частіше за все небезпеки для плоду інфекція не представляє.
При первинному зараженні герпесом під час вагітності, особливо на ранній її стадії, коли формуються всі органи і системи майбутньої дитини, герпесна інфекція може бути смертельно небезпечною для плоду. В цьому випадку втроє збільшується ризик нерозвиваючоїсь вагітності і викиднів, можливий розвиток потворності у плоду.
Якщо зараження статевим герпесом відбувається в другій половині вагітності, то збільшується ймовірність появи вроджених аномалій плоду, таких як мікроцефалія, патологія сітківки, вади серця, вроджена вірусна пневмонія. Можуть відбутись передчасні пологи. Крім того, зараження плоду ВПГ в внутрішньоутробний період може стати причиною важких ситуацій, пов'язани[ з смертю дитини після народження, дитячого церебрального паралічу, епілепсії, сліпоти, глухоти.
Дитина може заразитись герпесом не тільки внутрішньоутробно, але і під час пологів, проходячи пологовими шляхами інфікованої матері. Це відбувається, якщо під час вагітності у жінки загострюється статевий герпес, а висипання локалізуються на шийці матки або в статевих шляхах. В випадку якщо за чотири неділі до пологів у вагітної жінки виявляється вірус герпесу, то пологи, як правило, проводять шляхом планового кесарського розтину, для того щоб звести до мінімуму ризику інфікування новонародженого.
Висновок напрошується сам собою: обстеження пари, яка планує вагітність, на герпес, також повинно проводитись ще до настання вагітності. Якщо вірус герпесу буде виявлено, лікар призначить лікування, після якого інфекція не буде турбувати ні майбутню маму, ні майбутнього малюка.
При необхідності лікування герпесу призначається і під час вагітності, для цього, як правило, використовуються противірусні засоби, що понижують активність вірусу герпесу, а також препарати, які зміцнюють імунітет вагітної жінки, особливо стимулюють вироблення організмом інтерферону.
Кольпоскопія
TORCH-інфекції
Перевірка прохідності маткових труб
Біопсія ендометрію
Контрацепція
Визначення базового рівня гормонів в крові
Онкогінекологія
(032) 295 55 55, (067) 370-84-24, 