Лапароскопія - це оперативне втручання в черевній порожнині. Це одночасно діагностична та лікувальна операція, яка є досить ефективною при багатьох видах гінекологічної патології в клініці жіночого здоров'я.
Переваги лапароскопії:
Покази для лапароскопії:
- безпліддя;
- кісти і пухлини яєчників;
- ендометріоз;
- міома матки;
- синдром полікістозних яєчників;
- стерилізація;
- трубна вагітність;
- апоплексія яєчника;
- розрив кісти яєчника;
- перекручення придатків матки;
- кровотеча, викликана аденоміозом;
- кровотеча, викликана міомою матки;
- гострі запальні захворювання придатків матки;
- деякі види опущення та випадіння органів малої миски.
Протипокази до лапароскопії:
- високий ступінь ожиріння;
- загальні інфекційні захворювання;
- порушення згортання крові;
- пізні терміни вагітності.
Як відбувається операція:
В передній стінці живота роблять невеликі, від 3мм до 1см, отвори. Для проведення хірургічної лапароскопії, як правило, достатньо трьох таких отворів, один з яких розташований в ділянці пупка, а два інших – в нижніх бокових відділах живота. Через один із цих отворів (пупковий) вводиться оптика, а два інших використовуються для введення інструментів. Для покращення видимості та зручності проведення лікувальних втручань, в черевну порожнину під тиском подають газ (СО2), який піднімає передню черевну стінку і відтискає кишківник із зони оперування. На екран монітора виводиться збільшене в 6-10 разів зображення внутрішніх гінекологічних органів. Оптика, що застосовується при ендохірургічному втручанні, дає багатократне збільшення, що дозволяє проводити оперативні втручання більш делікатно, своєчасно діагностувати супутню патологію, оперувати з мінімальною травматизацією тканин і незначною крововтратою. Є можливим відеозапис процесу операції або його окремих моментів.
Післяопераційне спостереження:
Післяопераційний період проходить значно легше, ніж після традиційного відкритого доступу (лапаротомії)!
Постільний режим потрібен лише впродовж однієї доби, повне поновлення праце- та дієздатності відбувається в межах одного тижня.
Швидко відновлюється нормальне самопочуття та здатність до нормальної трудової та побутової діяльності.
При ендохірургічному втручанні немає контакту тканин з рукавичками хірурга, на органи і черевину не потрапляє тальк, менше маніпуляцій з кишками, не використовуються марлеві серветки - все це значно зменшує можливість утворення післяопераційного спайкового процесу.
Надалі рубці практично непомітні, або взагалі відсутні.