Педіатрія (від грец. дитина, лікування) - розділ медицини, що вивчає анатомію і фізіологію дитячого організму в різні вікові періоди. Педіатрія розглядає причини і механізми розвитку дитячих захворювань та розробляє методи їх лікування. Хвора дитина - це завжди переживання, а інколи і горе в сім'ї. В таких випадках може допомогти лише сучасна педіатрія. Для переживань є небезпідставні причини. За останні 10 років захворюваність дітей до 15 річного зросла віку на 40-50 відсотків, а у віці від 15 до 17 років - більше ніж в півтора рази. В 2,5 рази збільшилась захворюваність новонароджених. Серед дітей зростає частота таких захворювань, які раніше вважались суто дорослими: серцево-судинні захворювання, злоякісні новоутворення, ендокринні захворювання (діабет), неврологічні розлади. Сучасні методи діагностики в педіатрії дозволяють виявити дитячі захворювання на перших стадіях і проводити їх ефективну профілактику та лікування.
Мета педіатра - попередити появу і звести до мінімуму наслідки вже існуючих захворювань, допомогти навчити малюка правильним навичкам харчування, а отже допомогти батькам виростити малюка здоровим!
Головні почуття, які повинні виникати при спілкуванні батьків і педіатра - це довіра і взаємна повага. Нагляд за дитиною проводить індивідуальний лікар-педіатр, який займається профілактичними і диспансерними спостереженнями (оглядами) в медичному центрі, визначає підхід до лікування і веде динамічні спостереження у випадку гострого захворювання або загострення хронічного. Діти завжди хвилюються перед візитом до лікаря. Цей момент потребує підвищеної уваги і турботи зі сторони батьків. Незалежно від мети візиту - звичайний огляд, хвороба або будь-які лікувальні процедури, діти, в більшості випадків, переживають і негативно ставляться до запланованого візиту до лікаря.
Що найбільше лякає дітей:
- необхідність залишатись одному без батьків в кабінеті лікаря;
- біль, який діти можуть відчувати при огляді та маніпуляціях;
- особа самого лікаря або іншого медичного працівника;
- діти старші 3-х років інколи навіть відчувають справжній страх, вважаючи, що в них тяжке невиліковне захворювання.
Що повинні робити батьки перед візитом з дитиною до лікаря:
- попередити дитину про візит в медичний центр;
- пояснити малюку мету візиту;
- якщо візит лікаря є плановим періодичним оглядом, розповісти, що лікар перевірить як дитина росте і розвивається;
- підкреслити, що всі діти йдуть до лікаря для таких оглядів; пояснити, що лікар задаватиме питання, оглядатиме малюка (для цього буде необхідно роздягнутись, показати язик і .т.д.);
- у тому випадку, якщо дитина любить одягатись, одягніть її в найулюбленіший одяг;
- можна навіть намалювати до цієї ситуації картинку, або вивчити будь який вірш: за збиранням дитина, як правило, відволікається від думок, які її мучать;
- розкажіть дитині про те, як проходитиме лікарський огляд, або призначені процедури;
- можна навіть відтворити сценку "на прийомі у лікаря” з улюбленими іграшками дитини;
- не заставляйте її голосно і радісно привітатись з лікарем;
- не вимагайте, щоб дитина сам відповідала на питання лікаря, якщо вона соромиться;
- говоріть дитині лише правду, а якщо спитає прямо, чи буде їй боляче, відповідайте чесно. Брехня виручить раз або два, а от довіру дитини до себе Ви підірвете на все життя;
- якщо Ви не можете відповісти на всі питання дитини, запишіть їх і задайте лікарю;
- ніколи не лякайте дитину візитом до лікаря і уколами, адже укол - це больова процедура, яка є необхідною, а не покарання за провину, і малюку потрібно пояснити, що це необхідно для його швидкого одужання;
- зайняти дитину іграми і малюванням в очікуванні прийому.
Що повинні робити батьки в кабінеті лікаря:
- морально підтримувати і хвалити дитину під час лікарського огляду і проведення процедур;
- якщо медичний працівник дозволяє, під час процедур тримайте її на руках, або, якщо це неможливо, стійте поблизу, погладжуйте малюка по голові, підбадьорюйте, дайте свою руку;
- не можна сварити дитину, або проводити виховні розмови в присутності медиків, навпаки, при мужній стійкій поведінці, обов'язково похваліть дитину і придумайте, чим її нагородити;
- дайте малюку декілька хвилин, щоб він подивився і освоївся в лікарському кабінеті;
- не потрібно з порогу починати поспішно роздягати дитину: як правило, лікар завжди спочатку спокійно розмовляє з батьками, і лише потім оглядає маленького пацієнта;
- уточніть у лікаря всі його рекомендації щодо лікування: не потрібно боятись виглядати при цьому настирним. Обов'язково потрібно чітко знати дозування ліків, правила їх прийому, сумісність з іншими медикаментами і продуктами харчування. Рекомендовано завести спеціальний блокнот для запису своїх питань і відповідей медиків, вносити в нього дані про стан здоров'я дитини під час хвороби та лікування.
- постарайтесь зберегти свій спокій і тим самим дати малюку приклад спокійної поведінки;
- ефективність лікування дітей в більшості залежить від чіткого виконання лікарських рекомендацій батьками дитини, тому можна дати пораду всім батькам: виберіть для свого малюка такого лікаря, якому Ви повністю довіряєте і чиї призначення будете виконувати.